Олексій Половко народився у Макіївці на Донеччині, виріс у Вуглярі. Згодом родина переїхала до Фастова на Київщині. Дитиною багато займався спортом. А ще любив читати та дивитися фільми про морські пригоди.
У цивільному житті чоловік працював у судноплавстві. Відвідав багато країн, постійно вдосконалювався в улюбленій справі. 24 лютого 2022 року Олексій сказав рідним: «Я в окупації жити не буду!».
Із перших днів повномасштабної війни став до лав 208-го батальйону тероборони. У квітні 2024-го чоловіка перевели до 134-го батальйону та направили на Покровський напрямок, де його прикомандирували до 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Воїн загинув 29 квітня 2024 року, відбиваючи штурм біля села Соловйове на Донеччині. Йому було 48 років.
Яким був Олексій Половко та про що мріяв – дивіться у відео пам’яті.