Збірка поезій Максима Кривцова вийшла у грудні 2023-го. Це перша книга поета, фотографа та воїна, життя якого обірвалося уже наступного місяця після її виходу – 7 січня 2024 року. «Далі» писав на фронті роман, який уже ніхто, на жаль, не прочитає. Проте є його вірші, збережені у цій збірці. Видавництво «Наш формат» скеровує 50 відсотків від продажу книги – родині захисника, решту суми – на ГО «Реформація» на просвітницькі книжкові проєкти для військових. 

Дмитро Пащук – львів’янин. Відкрив у місті заклади Port Wine Bar і Papi. Мріяв про ще один – теплий, затишний, естетичний, справжній. Хотів таке кафе на місці колишньої кав’ярні «Кармель». Це символічне місце. У часи СРСР там існувала «Республіка святого саду» – своєрідний острівець свободи, що розташовувався ще й біля обкому компартії. Тут збиралися хіпі і люди з націоналістичними поглядами.

Від березня 2022-го Дмитро уже стояв на захисті рідної України. На війні знаходив час, щоб підготуватися до відкриття закладу, і все йшло добре. Проте Дмитро не встиг… Загинув у березні 2023-го на Херсонщині.

Його мрію втілили ті, кого він надихав. Друзі, колеги, які відкрили «Республіку Саду» у Львові, називають Дмитра – Журавлем. Мотивом різних акцій та подій Республіки стали слова – Щоби журавель продовжував літати…

Тарас Гаврилишин був інструктором морського пластування, курінним 25 пластунського куреня «Чорноморці» імені Святого Миколая. Прокладав гірські маршрути, був туристичним гідом по Карпатах. Займався будівництвом човнів. У перші дні повномасштабного вторгнення разом з іншими побратимами з куреня «Чорноморці» зголосився добровольцем до лав Збройних сил України. Тарас поліг у бою на початку листопада 2022 року на Херсонщині. 

Він мріяв про гірський прихисток біля підніжжя гори Парашка. Пластуни втілили цю мрію в життя, назвавши прихисток ТТ – таким був позивний Тараса Гаврлишина. 

«Ми створили цей прихисток, щоб допомагати людям бути самозарадними та жити життя, яке вони хочуть – вільним та яскравим, а також передати любов та захоплення нашого Героя до зоряного неба», – зазначили друзі Тараса.

Андрій Авілов – із Харкова. Захищав Україну від 2014-го. Брав участь у боях біля Пісок на Донеччині. З початком повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022-го, приєднався до лав новоствореного спеціального підрозділу «Кракен». Йому було 26 років, коли загинув. Це сталося 7 вересня 2022-го під час звільнення від окупантів міста Балаклія Харківської області. Після втрати мама Олена Авілова, здійснила мрію сина – професійного бармена – мати власний заклад. Вона назвала кафе його позивним – «Паломник». Заклад береже пам’ять Андрія та його побратимів. Він прикрашений пікселем, маскувальними сітками, світлинами загиблих  воїнів. Сюди приходять, щоби згадати полеглих захисників.

Ярослава Шевцова відкрила у Вінниці кав'ярню у пам'ять про загиблого коханого Олександра Коломійця. Заклад має назву «Simba» – саме такий позивний був у військового.

Ярослава та Олександр з першого дня знайомства зрозуміли, що знайшли один в одному те, що шукали все життя. Закохані хотіли почати власну справу та одружитися.

Та під час повномасштабної війни Олександр став на захист України.
25-річний воїн отримав важкі поранення біля села Богданівка Донецької області. Помер 27 березня 2023 року у госпіталі в Дніпрі.

Після втрати Ярослава шукала нові сенси в житті та спосіб зберегти пам'ять про Олександра. Об’єднавши зусилля з друзями, відкрила заклад на його честь.

Це сімейна карв’ярня, де лунає дитячий сміх. Відвідувачі називають її сонячною, так Олександр називав свою кохану.

Микола Рачок був філологом, журналістом та поетом. З перших днів повномасштабної війни став на захист України. Служив у лавах 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. За словами побратимів, він свідомо йшов у бій, повернувся на фронт навіть після пропозиції взяти довшу відпустку після важких тижнів на Луганщині. Микола загинув під Покровськом влітку 2022-го. Йому було 27 років. 

У пам’ять про воїна сестра Антоніна Люлька разом із батьками Миколи відкрили книгарню «Герої» на його честь. Це місце, де кожен може обрати книгу для душі. Тут планують також організовувати зустрічі з письменниками, волонтерами та військовими. 

«Коля вивчав літературу, любив читати, як виявилося, ще й писав вірші і мріяв про книгарню. Його родина втілила цю мрію. Кожен куточок тут – це дуже про нього. Ви відчуєте це, правда. Це місце з історією», – поділилась подруга воїна Ірина Шеремета.