«Блакитноокий хлопчик з волоссям кольору пшениці» | Памʼяті Кирила Марченка

 

Кирило  народився в місті Сніжне Донецької області. Навчався у школі №7. У 2003 році разом із сім’єю переїхав до Маріуполя.

Кирило з батьком і братомКирило з батьком і братомФото: сімейний архів

Закінчив Донецький інститут туристичного бізнесу за спеціальністю менеджера з туризму. Певний час працював у туристичному агентстві в Маріуполі. Любив географію, вивчив всі аспекти Другої світової війни. Був активним представником фанатського руху ФК «Металург» у Маріуполі й сам любив грати в футбол – подобалось стояти на воротах.  

Фото: сімейний архів

Коли почалася російсько-українська війна 2014 року, хлопець вступив до лав батальйону «Азов». Кирило пройшов АТО/ООС. Під час повномасштабної війни продовжував воювати за Україну. Він був старшим кулеметником та нещадно нищив ворога, щиро чекаючи на перемогу.

З побратимамиЗ побратимамиФото: сімейний архів

Під час служби боєць був нагороджений відзнаками «Захиснику Маріуполя» (2015), «За участь в антитерористичній операції» (2016), «За відзнаку в службі» (2016), а вже посмертно –  орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 

«Мій син став на захист України в 2014 році добровільно разом зі своїм братом. Він був вмотивований, справедливий і сильний. Завжди казав: «Хто, як не ми? Бийся за те, у що віриш!». Це його посил і слова, які були в нього на футболці. Пишаюся своїм сином!» – сказала Олена Марченко.

Кирило з мамою ОленоюКирило з мамою ОленоюФото: сімейний архів

Молодший сержант Кирило Марченко, позивний Прайд, загинув 29 березня 2022 року у Маріуполі на Донеччині. Він мінував дорогу, щоб зупинити техніку ворога, і зазнав смертельних поранень унаслідок ворожого авіаудару.

Спогади про героя дивіться у відео Меморіалу.

Фото: сімейний архів

 

Відео створене Платформою пам'яті Меморіал спільно з проєктом «Серце Азовсталі». Над ним працювали журналістка Наталя Дєдова та режисер монтажу Володимир Щерба.