Дмитро родом з Хмельниччини. Займався армспортом, мав звання кандидата у майстри спорту. Він був лідером і завжди захищав слабших.
Дмитро Люлюк з батьками та братомФото: сімейний архів
Закінчив Подільський державний університет за спеціальністю «Військові науки» та здобув кваліфікацію спеціаліста військового управління, офіцера тактичного рівня. Займався армспортом та мав звання кандидата у майстри спорту.
Дмитро на змаганнях із армспортуФото: сімейний архів
З 2009 року Дмитро служив у 21-й окремій бригаді охорони громадського порядку імені Петра Калнишевського Національної гвардії України. Був відзначений медаллю «10 років сумлінної служби».
Під час повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь.
«Мамо, схудли всі. 10 ложок супу на день. Але ти не хвилюйся, мамо. Ми наїдаємось. Шлунки стиснулися», – так Дмитро Люлюк розповідав про період блокади Маріуполя навесні 2022 року.
Він із побратимами тримав оборону міста з перших днів повномасштабного вторгнення. Як би важко не було, заспокоював рідних, що все гаразд.
Це фото із оточеного Маріуполя Дмитро надіслав матері у день її народження. Фото: сімейний архів
Дмитро Люлюк загинув 8 травня 2022 року на «Азовсталі». Тоді російські війська скинули авіабомби на бункер металургійного комбінату. Тепер захисникові назавжди 35 років.
Посмертно воїну надали звання «майор» та нагородили його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали захисника на Алеї почесних поховань в його рідному Ізяславі.
У нього залишились батьки Сергій Іванович і Людмила Миколаївна, брат Микола, дружина Віта, а також доньки Дарʼя та Марія.