Артем народився у Києві. Був кандидатом у майстри спорту з боксу та чемпіоном столиці у важкій вазі. Працював тренером.
«Ми з братом часто відпочивали в таборі, куди запрошували дітей із малозабезпечених сімей. Так виходило, що він помічником таких дітей. Вони брали з нього приклад. Потім він почав заробляти і спонсорувати своїми силами, організовувати благодійні заходи для дітей-інвалідів, сиріт, малозабезпечених діточок», – розповіла сестра Олександра-Анна Моша.
«З дитинства Артем казав мамі, що виросте, заведе родину, побудує будинок. І всиновить дітей, яких залишили. І будемо всі разом жити в цьому будинку. І разом їх виховувати. Батьки взяли в родину 5 прийомних діточок: двох – до початку повномасштабного вторгнення, трьох – приблизно через рік після загибелі Артема. Через таке бажання Тьоми допомагати іншим», – додала вона.
У 2020 році Артем став до лав полку «Азов». Виконував бойові завдання на території ООС.
З початком повномасштабного російського вторгнення боронив Маріуполь. Кілька місяців захищав завод «Азовсталь».
8 травня 2022 року прийняв там свій останній бій. Того дня після чергового російського обстрілу стався обвал бомбосховища, в якому перебували бійці. Серед них був і Артем.