Олексій з раннього дитинства опікувався знедоленими тваринами. Згодом у рідному Маріуполі відкрив для них притулок. Був зоозахисником, активно популяризував зоокіперство.
«Десь у 10 років Олексій написав листа меру Маріуполя, що в місті потрібен прихисток для собак і котів. Через деякий час прийшла відповідь, що зроблять це, коли будуть гроші. Це був перший його шлях до зоокіперства, його зоозахисної діяльності», – сказала мама Ганна Кісілішина.
Олексій мріяв здобути вищу ветеринарну освіту. Але у 2014-му почалася війна, тому замість навчання він у 17 років вступив до лав батальйону «Азов». Брав участь в обороні Маріуполя і Широкинській операції. Коли повернувся зі служби, продовжив зоозахисну діяльність. Відкрив приватний центр реабілітації диких тварин. Мріяв і далі працювати у цій сфері, але почалося повномасштабне вторгнення. 24 лютого 2022 року Олексій повернувся до лав ОЗСП «Азов» та знову став на захист рідного міста від окупантів.
«Він займався все своє життя допомогою тваринам. Навіть на «Азовсталі» залишилися світлини, де Олексій з кішкою. І щоденники залишилися. Він писав про те, що намагається рятувати там собак і котів», – додала мама захисника.
Олексій брав участь у запеклих боях за Маріуполь і завод «Азовсталь». А потім разом із підрозділом за наказом вищого керівництва вийшов у полон. Загинув 29 липня 2022 року під час російського теракту в Оленівській колонії на Донеччині. Захиснику було 25 років…
«Я йому дуже вдячна! Адже він не тільки мій син, захисник Маріуполя, захисник України. Але ще й мій вчитель. Він для мене приклад – робити те, що любиш. Я дуже щаслива, що він обрав мене бути його мамою. Це велике щастя бути мамою такої людини» – сказала Ганна Володимирівна.