Місцеві жителя розповіли – перш ніж зайти по Плоского, російські окупанти його обстріляли. Тетяна Волоха з родиною тим часом ховалися в погребі.
«Раптом в сараї замукало телятко. Таня до нього кинулася, хоча ми вже чули гул реактивного літака, що наближався. Коли снаряд прилетів до нашого двору, вона вмить заскочила назад в погріб. За нею від удару полетіли двері. Таня впала на підлогу і більше не піднялася. На ній не було ні кровиночки, ні подряпини. Як заснула. Тільки на наступний день помітили біля вуха ранку», – розповіла Ніна, сестра чоловіка Тетяни.
Сусіди збили труну і поховали жінку в саду. Після звільнення села Збройними Силами України загиблу перепоховали на цвинтарі.
Тетяна Волоха народилася в німецькому місті Росток, де працювали її батьки. Потім вони повернулися на батьківщину бабусі Тетяни – в село Козилівка Корюківського району на Чернігівщині.
Тетяна вивчилася на зоотехнікиню в сільськогосподарському інституті в Білій Церкві на Київщині. На останніх курсах поїхала на практику в Плоске. Тут познайомилася з майбутнім чоловіком, залишилася працювати за фахом.
«Таня була дуже рухлива, непосидюча, працьовита, емоційна. Любила своїх дівчат, внуків. Любила життя. Мала в селі багато приятелів, була відкритою людиною. Весь час бігала навколо свого господарства. Вона і не виїхала би з села, бо мала двох корів, тільки народилося телятко. Вона дуже любила тварин», – сказала Ніна.
У Тетяни Волохи залишилися чоловік, дві доньки, четверо онуків, два брати та інші родичі.
