Володимир народився в селі Прелесне у Слов’янському районі Донеччини. Після закінчення Мирноградської школи опанував професію електрослюсаря у ПТУ №105, а згодом – фах гірничого робітника очисного вибою.
У 2000 – 2002 роках Володимир проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. Потім за фахом працював на шахтах Донеччини. Разом із дружиною виховував двох доньок.
«Чоловік був дуже сміливим, сильним духом. Займався спортом, ходив до спортзалу. Любив робити добрі справи. У нас двоє донечок, і вони для нього завжди були сенсом життя», – розповіла дружина Вікторія.
На захист країни Володимир Міщенко став у 2017 році, долучившись до десантно-штурмових військ. 2022-й зустрів як водій-санітар у складі 8-ї окремої автомобільної санітарної роти Медичної служби ЗСУ.
Повномасштабне вторгнення Володимир зустрів у Маріуполі – із кінця січня був у відрядженні у військовій частині А1249:
«Коли в Маріуполі все почалося, я його благала, щоб себе зберіг, вижив. А він казав: «У мене автомат і 30 набоїв, що я можу зробити?», – розповіла дружина Вікторія. – Звʼязок був до 5 березня, навіть кілька разів на день. Востаннє чоловік зателефонував мені 10-го, а батькам 13 березня, аби привітати тата з днем народження. Телефонував з чужого номера. Говорив, що тримаються».
А вже за два дні, 15 березня 2022 року, Володимир потрапив у полон.
«Востаннє його телефон вмикався 19 березня, але слухавку вже ніхто не брав. Потім я побачила його на відео. Вперше 23 березня і потім наприкінці травня. З полону ми отримали тільки один лист. У серпні 2022 року. Володимир писав, що знаходиться на території РФ. Що сильно нас любить і сумує», – розповіла Вікторія.
В Україну тіло захисника повернули 30 квітня 2024 року.
9 серпня Володимира Міщенка поховали у Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».
У воїна залишилися батьки, дружина, дві доньки та брат.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
