Євгеній народився 2 січня 1994 року у місті Буринь Сумської області. Був обдарованою дитиною, з усіх предметів мав гарні оцінки, брав участь в олімпіадах, отримав чимало грамот і нагород з різних предметів. Закінчив Українську академію банківської справи Національного банку України, здобув диплом магістра за спеціальністю «Фінанси та кредит». 

Самостійно навчився грати на бас-гітарі та акустичній, на клавішних і писав музику. Виступав у гуртах, займався малюванням і вишивкою.

З часом Євгеній переїхав до Полтави, де знайшов нових друзів. Спочатку працював у контакт-центрі УкрСиббанку, а у 2021 році влаштувався до «Нової пошти», де обіймав посади оператора та співробітника відділу міжнародних послуг. Там він познайомився зі своєю коханою Наталією Анісовою.

«Він одразу привернув увагу своєю тямущістю. Хлопець англомовний, тому всіх англомовних клієнтів переключали на нього. Він був досвідченим, по суті виступав наставником для колег. Згодом через соцмережі я роздивилася його як талановиту і дуже цікаву особистість. Почали спілкуватися, закохалися і вирішили бути разом», – поділилася спогадами Наталя.

У липні 2023 року Євгеній отримав повістку та добровільно став на захист України. Навчався у Великій Британії, Німеччині та Україні, опанував професії танкіста й командира танка «Леопард». Служив у 5-й окремій важкій механізованій бригаді на посаді командира танкового взводу, проводив інструктажі та навчання для особового складу. На передову його підрозділ вирушив у січні 2025 року, а за місяць – хлопець загинув. Його побратими, які вижили під час обстрілу, з великим ризиком змогли винести тіла Євгенія і ще одного хлопця зі вже захопленої ворогом території.

Він був романтиком. Організовував коханій доставку квітів, робив неймовірні сюрпризи.

«Коли нашим стосункам виповнився рік, Женя вже був на фронті. І він мені прислав величезний набір лего «Гаррі Поттер», бо я фанатка цієї книги.

А ще там був альбом фотографій із нашої історії, різні щасливі й особисті моменти. Всі підписані, з коментарями. Уявіть, людина в якомусь лісі, в бліндажі, взимку – зміг це зібрати, знайти як надрукувати й отримати, підписати, доставити мені», – додає деталей до образу коханого Наталя.

Євгеній любив ходити босоніж по газонах, щоб відчути траву, землю. Любив усе живе. Закохані мріяли одружитися й стати родиною. Вже була погоджена дата і вони чекали на відпустку.

Поховали захисника у рідному місті.

Євгенію присвоєно звання «Почесний громадянин Буринщини».

У нього залишилася наречена.