«Він вчив нас допомагати навіть у найтемніші часи» | Памʼяті Романа Замашного

Роман родом з міста Красний Лиман Донецької області. Працював слюсарем доменних печей на металургійному заводі в Кам’янському Дніпропетровської області. З 2015 року боронив Україну у лавах 54-ї окремої механізованої бригади та 93-ї окремої механізованої бригади. Під час війни в соцмережах познайомився з майбутньою дружиною. На перше побачення з Алісою Роман прийшов з двома кошиками квітів – для неї та її доньки. Відтоді вони почали будувати сімейні стосунки. Пара будувала свій простір, де завжди є затишок, тепло, кохання та розуміння. Аліса прагнула створити Романові відчуття надійного тилу, де він може бути собою. А він був тим, на чиє плече завжди можна було спертися. І так було не лише в родині, а й з побратимами та навіть не знайомими людьми. Роман Замашной поліг 22 серпня 2025 року поблизу селища Розкішне Краматорського району Донецької області.