Етичний кодекс Платформи пам'яті Меморіал

Платформа пам’яті Меморіал існує завдяки довірі. 

Рідні довіряють нам спогади про полеглих військових та вбитих росією цивільних – історії болі і любові, втрати і пам'яті. Наша команда працює не з контентом, а з життєписами чиїхось дітей, батьків, коханих, рідних, друзів. 

Амбасадори, донатори та партнери довіряють нам, доєднуючись до місії створювати нову культуру пам’яті в Україні.

Тому етика для нас не формальність. 

Це наша внутрішня домовленість  –  бути гідними довіри. Ми спираємося на цінності та етичні принципи, які об’єднують нашу команду. Цей кодекс описує, як ми говоримо, зберігаємо, публікуємо й співпрацюємо – не лише на сторінках Меморіалу чи під час заходів і інтерв’ю, а й на наших особистих сторінках, у приватних розмовах і будь-яких комунікаціях, де ми представляємо себе як частину спільноти Меморіалу. Він орієнтир для всіх: команди, партнерів і рідних, які передають нам історії.

Будь-хто, хто починає співпрацю з Меморіалом, ознайомлюється з цим Етичним кодексом.

Нові члени команди Меморіалу перед початком роботи обовʼязково ознайомлюються з підходами щодо травмочутливої комунікації, які напрацьовані нашою організацією та фахівцями у цій сфері. 

 

Наші головні принципи

1. Гідність кожної людини

Ми говоримо про загиблих як про живих людей, а не як про цифри статистики. Для нас важливо показати їхній характер, життєвий вибір, слабкості й силу – усе, що робило їх собою. Ми не зводимо людину до обставин загибелі, ролі цивільної жертви чи військового звання і не використовуємо формулювання, які принижують, викликають жалість або позбавляють суб’єктності. Гідність – це те, що не закінчується зі смертю.

2. Чутливість до втрати

Ми пам’ятаємо, що за кожною історією стоїть живий біль. Тому не вимагаємо розповідей, а лише пропонуємо поділитися спогадами і даємо простір для вшанування пам’яті. Поважаємо «ні», мовчання, нешвидкі відповіді й раптову зміну рішення. Не підштовхуємо, не порівнюємо одне горе з іншим і не вирішуємо за родину, що їй «буде корисно». 

3. Пам’ять як турбота, а не сенсація

Ми не поширюємо неперевірену чи передчасну інформацію й особливо уважні до новин про загибель: публікуємо лише тоді, коли впевнені, що родини знають про це офіційно.

Ми не працюємо з шокуючими світлинами, не описуємо подробиці, які лише підсилюють травму, якщо їх немає у словах рідних. Для нас памʼять – це спосіб дбайливо підтримувати тих, хто залишився, і говорити про загиблих з повагою і гідністю. Наш фокус – життя людини, а не видовищність війни. 

4. Чесність і точність у кожній історії

Ми уважні до фактів, дат, імен, формулювань. Якщо сумніваємось – перепитуємо і перевіряємо, а не заповнюємо прогалини без верифікації. Якщо помиляємось – виправляємося й дякуємо тим, хто звернув увагу на неточності. 

Ми не приписуємо загиблим того, чого не було, не ідеалізуємо й не перекручуємо. Чесність для нас важливіша за красивий текст, бо ми відповідаємо не тільки перед аудиторіями, а перед пам’яттю про людину.

Вказати на помилку або неточність в історії можна, написавши на [email protected] або у приватні повідомлення в будь-якій з соціальних мереж.   

5. Приватність і безпека як пріоритет

Ми ставимося до персональних даних і особистих деталей так, як хотіли б, щоб ставилися до наших. Не публікуємо приватних переписок (якщо цього не передбачає формат вшанування за згодою рідних), не виносимо в публічний простір те, що родина говорила не для публікації (якщо на цьому наголошували). Уважно перевіряємо, чи не може інформація зашкодити тим, хто зараз у небезпеці – особливо, якщо хтось із рідних в окупації, в полоні чи в інших ситуаціях. Безпека людей для нас важлива. За згодою ми все одно пишемо та зберігаємо історію. Колись настане час її розказати публічно.

Ми працюємо з історіями тільки тоді, коли отримуємо інформовану згоду родини, яка заповнює анкету чи комунікує з нашою командою іншим чином. Так само уважно ми ставимося до контактів рідних. Ми передаємо контакти третім особам, журналістам або партнерам лише тоді, коли родина прямо підтвердила, що дає на це згоду. Ми не переадресовуємо запити автоматично.

Ми інформуємо родини загиблих про те, як використовуватимемо історії їхніх рідних у публічній комунікації і під час заходів Меморіалу та просимо інформовану згоду, якщо попередньо вони не надавали її саме на саме такий тип публічної проявленості.  

Ми також просимо підтвердити родинні зв’язки. Це не формальність, а спосіб захистити сім’ї від можливих конфліктних або болючих ситуацій. Іноді історію може передавати більше ніж одна людина, і наш обов’язок – не допустити непорозумінь або образ. Підтвердження допомагає нам переконатися, що всі, хто має стосунок до загиблого, підтримують публікацію історії.

Уся інформація, яку нам довіряють рідні загиблих, зберігається відповідно до законодавства України і внутрішніх політик Меморіалу. 

6. Рівність і повага у взаємодії

Кожна людина – незалежно від статі, віку, походження, професії, статусу чи інших ознак – має право на однакову повагу в нашій комунікації. Ми не допускаємо сексизму, стигматизації, знецінення чи зверхності. Тон, який ми вибираємо – максимально людяний: без патерналізму і осуду. 

У Меморіалі всі мають право на гідне, рівне і безпечне ставлення. Ми не допускаємо дискримінації за будь-якими ознаками та не приймаємо мови ворожнечі або поведінки, яка принижує.

7. Відповідальність у партнерствах і публічності

Ми не віддаємо історії полеглих і загиблих для поширення тим, хто може поводитися з ними недбало. Обираємо партнерів, які поділяють нашу етику та цінності. Готові відмовитися від співпраці, якщо бачимо ризик маніпуляцій, токсичного піару чи пов’язаності з практиками, несумісними з нашими цінностями. Ми уважно стежимо за тим, як наші матеріали використовують, і не дозволяємо перетворювати памʼять на інструмент, що працює проти гідності людей.

Ми перевіряємо партнерів, щоб уникнути ситуацій, які можуть поставити під загрозу довіру родин, безпеку команди чи репутацію Меморіалу. Це стосується фінансових зв’язків, власності, медійних колаборацій, спільних проєктів або репутаційних взаємодій.

Ми документуємо злочини, які росія чинить проти України, і збираємо історії про людей, чиє життя забрала ця війна. Тому ми не співпрацюємо з організаціями або людьми, які прямо чи опосередковано пов’язані з російськими державними інституціями, компаніями, бізнесом, громадськими організаціями, медіа, інформаційними ресурсами чи будь-якими структурами, що підтримують чи виправдовують російську агресію.

Для Меморіалу є принциповим, щоб пам’ять про загиблих українців не опинялася в одному інформаційному полі з людьми чи структурами, які представляють росію або мають публічні зв’язки з її державними інституціями. Ми не беремо участі у заходах, дискусіях, конференціях чи медійних форматах, де серед спікерів або учасників є представники російської держави, російських організацій або ті, хто просуває російські наративи.

Так само для нас неприйнятні проєкти, які намагаються штучно зближувати чи «симетризувати» памʼять про українців і памʼять про російських окупантів. Ми не підтримуємо ініціатив, що подають війну як «трагедію по обидва боки», ставлять знак рівності між українським досвідом втрати і російською агресією або намагаються представити російських військових чи громадян як «так само постраждалих» у цьому контексті.

Такі формати спотворюють реальність, знецінюють досвід родин, які втратили близьких, і суперечать самій суті того, що робить Меморіал: зберігає правду про злочин росії і про людей, які віддали життя за незалежність України чи стали жертвами воєнних злочинів росії. Ми працюємо з історіями, де чітко названі відповідальні й чітко почутий голос постраждалих, і не беремо участі в проєктах, що намагаються розмити цю рамку.

Ми обираємо тільки ті середовища й партнерства, де памʼять загиблих не використовується для «примирення» з агресором, не стає предметом маніпуляцій і не втрачає своєї гідності.

8. Використання штучного інтелекту 

Ми використовуємо АІ як інструмент, що допомагає в роботі зі структурою текстів, аналітикою чи підготовчими матеріалами, але кожен результат проходить три рівні перевірки співробітниками. Жоден фрагмент, створений або оброблений АІ, не публікується без уважного перегляду членом команди, який відповідає за зміст, тон і коректність інформації. Ми не дозволяємо АІ створювати історії «від імені» родин чи загиблих або генерувати матеріали, які можуть викликати етичні ризики. Відповідальність за правдивість і чутливість матеріалів завжди залишається за нами, людьми.

9. Прозорість краудфандингових кампаній

Меморіал існує завдяки підтримці людей, яким важливо, щоб історії загиблих були збережені гідно. Ми приймаємо благодійні внески виключно на нашу статутну діяльність – щоб продовжувати документувати історії загиблих, розвивати платформу, створювати проєкти памʼяті й робити їх доступними для всіх.

Кожен донат на пам’ять – це довіра, тому ми відкрито показуємо, як використовуємо ресурси. Усі кампанії, збори та краудфандингові проєкти супроводжуються прозорими звітами, які можна переглянути в публічному доступі на сайті Меморіалу в розділі Звіти. Ми чесно розповідаємо у щомісячних дайджестах та в публікаціях на сторінках, на що витрачаємо кошти, які результати досягли й що вдалося зробити завдяки підтримці людей. Для нас важливо, щоб кожен, хто підтримує Меморіал, знав: його внески працюють чесно, прозоро й на благо збереження памʼяті.

Ми не приймаємо фінансування, яке суперечить нашим цінностям або може зашкодити місії або репутації Меморіалу. 

10. Відкритість до діалогу

Ми відкриті до конструктивної критики та змін. Якщо родини, партнери чи колеги мають питання до нашої роботи, ми пояснюємо свої рішення. Ми готові до зворотного звʼязку і роботи над форматами пам’ятування, щоб вдосконалювати їх.

11. Реакція на порушення етичного кодексу

Кожен у команді й серед партнерів має право повідомити про ситуацію, яка здається некоректною та суперечить цьому кодексу, написавши на e-mail [email protected]. Повідомлення не залишаються без уваги й розглядаються оперативно співзасновниками Меморіалу. Основна мета реагування – відновити гідність і зберегти довіру. Ми працюємо так, щоб помилки не повторювались.

Цей Кодекс є основою для офіційної Етичної політики громадської організації «Меморіал», яке більш деталізовано регулює дотримання етичних принципів та реагування на їх порушення, а також Методології організації щодо збору, верифікації, публікації історій про загиблих.