Катерина Дяченко займалася гімнастикою. Їй було 11 років. Вона вже встигла здобути перемоги на масштабних змаганнях у своїй віковій категорії. За словами тренерки Каті, Анастасії Мещаненкової, юна спортсменка теж мріяла тренувати та виростити олімпійських чемпіонок.
«На останньому тренуванні ми поставили нову програму з обручем – готувалися до «Кубку Дерюгіної». Катя сказала: «Дякую за тренування». Ми мали наступного дня побачитися, однак це були її останні слова для мене. Я просто не вірю, що це сталося. За що? За що загинула моя Катюша? Дитина, у якої попереду мало бути життя! А його відібрали! Катерино, моя зірко, (так я завжди називала свою пташку) пам'ять про тебе буде жити, доки живі ми. Я так сильно люблю тебе, моя дівчинко», – сказала тренерка Анастасія Мещаненкова.
«Наш Олімпійський Ангел. Ти завжди будеш в наших серцях. Це біль, який неможливо прийняти. Величезна втрата для світу художньої гімнастики… Як я чекала зустрічі з тобою на твоєму першому «Кубку Дерюгіної», – написала директорка школи Дерюгіних, віцепрезидентка української гімнастичної федерації Ірина Блохіна.
У Катерини Дяченко залишилися мама Марина та братик Артем.
