«У момент удару родичі саме збиралися виходити з квартири, щоб спуститися в укриття. Не вистачило буквально хвилини… Ксюша вже стояла біля дверей із сумкою, її відкинуло вибуховою хвилею в під’їзд. Льошу та Леру, на жаль, придавило стіною», – розповіла тітка Наталія Пакіна.
Валерія саме закінчувала девʼятий клас і готувалася до першого у своєму житті випускного. У вільний час захоплювалась малюванням, читала манґу, любила аніме.
Особливе місце в її житті займав собака Ройчік. Вони багато часу проводили разом і лише завдяки погляду могли зчитати настрій одне одного.
«Весела, яскрава, трішки вперта – з дитинства в родині її лагідно називали Халерка. Вона була маминою донечкою. Зі старшою сестрою Женею – дуже різні, однак нерозлучні – як частинки одного серця. Хоча Валерія не мала багато близьких друзів, у неї були знайомі, яким щиро допомагала», – додала тітка.
Родина Хлібців виїхала з рідної Донеччини щойно там оголосили офіційну евакуацію. Вирішили рушати до Павлограда, де була можливість для тата Валерії піти на роботу – він хотів допрацювати на шахті, щоб вийти на пенсію за стажем. Надалі планували переїхати під Вінницю, купити там будинок і почати нове, більш спокійне життя.
У Валерії Хлібець залишилися мама, сестра і бабуся.
