Микола народився і жив у місті Чугуїв. Навчався в місцевій загальноосвітній школі №2, після 9-го класу вступив до Чугуєво-Бабчанського лісового фахового коледжу. Був студентом першого курсу напряму «агроінженерія». Обожнював риболовлю, мисливство. З шести років ходив на полювання. Захоплювався футболом. Був життєрадісним, дружелюбним.
Після початку повномасштабного вторгнення, попри небезпеку, Микола розносив літнім людям хліб. Купував і приносив продукти тим, хто ховався від обстрілів. Мама хлопця Наталія готувала харчі, які він розносив.
«Мій синочок був дуже добрим. Компанійський, веселий, душа компанії. Там де він зʼявлявся – смуток враз змінювався на радість. Легко сходився з людьми. Навіть на безлюдному острові знайшов би собі друзів. Був чесний і чемний. Дуже співчутливий, усім допомагав», – розповіла мама Наталія.
«Його усмішка була безмірно щирою, доброю, особливою. Коля був чудовим другом і неймовірною людиною», – додала викладачка Юлія Василевська.
Поховали Миколу на Новому кладовищі міста Чугуїв. У нього залишилась мама.
