Трагічного дня вся родина була вдома. Російські окупанти почали сильний обстріл Барвінкового. Вікторія з мамою, братами і сестрами кинулися ховатися в погріб. Але по дорозі їх наздогнав снаряд. Мати загинула на місці. Вікторія та її старший брат Володимир отримали поранення. Після атаки швидка відвезла їх до лікарні. Вікторію врятувати не вдалося. Володимир пережив чотири операції.
«Тоді Віку та Ніну поховали в одній могилі. А син після лікування переїхав жити до села на Чернігівщині», – розповідає Алла, тітка Вікторії.
Племінницю жінка згадує як веселу дитину, яка мала багато друзів.
«Віка дуже любила готувати, шила м'які іграшки. Хотіла вчитися на кравчиню, але через епідемію коронавірусу нікуди не поїхала. Вступила навчатися в наш професійний аграрний ліцеї на кухарку», – додає Алла.
У Вікторії залишився батько і брат.
