«Їхні тіла не могли дістати спочатку через щільні обстріли, а потім село опинилось під окупацією і там не дають техніку та дозволу на розкопки», – розповіла подруга родини Лариса.
Захар Марчук народився у Шипилівці. Навчався у п’ятому класі Білогорівського ліцею. Був активним та допитливим.
«У Захара були проблеми зі слухом, нещодавно йому поставили слуховий апарат і хлопчик нарешті почав гарно чути. Любив бешкетувати, завжди усміхнений. Серце розривається від того, що ти не встиг пожити повним життям, промінчику», – сказала подруга родини.
У Захара Марчука залишилися бабусі, дідусі, тітка та дядько
