«В один момент ми всі опинилися під завалами. Старшого сина викинуло ударною хвилею на вулицю, то він по снігу побіг по сусідів. Вони почали нас відкопувати», – розповідає мати хлопчика Ольга Овередна.
На неї впали стіна і дах, та жінка лишалася при тямі. Святослава ударною хвилею викинуло з будинку. Він помер на місці. Разом з ним загинула батько Володимир, бабуся Валентина та сусідка, яка прийшла ночувати.
«Святик – це був дуже мудрий, світлий хлопчик. Він розмовляв щирою українською мовою. Якось питаю у його вчительки: «Тамара Володимирівна, це ти його так навчила?», – «Ні, – каже, – це він нас вчить, як розмовляти». Коли пішов у перший клас, вчителька першого вересня запитала – хто про що мріє. Святослав сказав, що хоче, аби тато і мама довго жили і були молодими, – продовжує мати. – Син мав багато друзів. Якось побилися два його приятелі. Він так переживав через це. Все бідкався, бо хотів, щоб між людьми була тільки дружба».
В школі Святослав найбільше любив англійську мову, захоплювався читанням.
«Його до цього привчив тато. І Святик ніколи не вередував і слухався, коли він наказував вчитися або читати, – додає Ольга. – Син любив робити мультики в телефоні. Мріяв стати мультиплікатором і ютуб-блогером».
У Святослава Овередного залишилися мама і старший брат.
