Каті було 16 років. Народилася у Маріуполі. До 9-го класу навчалася в колегіум-школі №1. Потім вступила до Маріупольського технічного ліцею.
«Катя займалася музикою, гарно вчилася. Вирізнялася чуттєвістю, добротою і безмежною творчою уявою», – згадала вчителька Ольга Цехмістер.
«Вона писала вірші, пісні. Сама їх виконувала. Завжди мала свою думку», – сказав старший брат Роман.
«Катя була тихою, гарною і доброю дівчиною. Дуже любила грати на гітарі, малювати», – додав її хлопець Михайло.
«Вона була неординарною і талановитою, мала живий розум», – сказала бабуся Михайла, Ольга.
Під час повномасштабного вторгнення Катя з рідними залишалася у своєму приватному будинку на вулиці Грибоєдова. Дім був поблизу моря, з якого гатила ворожа корабельна артилерія.
А 17 березня 2022 близько 11:00 російський літак скинув на будинок авіабомбу.
Поряд із Катею загинули племінник Вʼячеслав, якому було 9 років; старша сестра Марина, 31 рік; мати Наталія, 58 років; бабуся Людмила, 82 роки. Вижив цивільний чоловік старшої сестри, він розповів: «Я був у будинку. Вижив дивом. Катя стояла біля мене. Брала з шафи книгу. Ми знайшли лише останки Каті, Марини, мами і бабусі. На жаль, зайнятися похороном у мене не було можливості. У морзі сказали, що бабусю та мою дружину Марину поховали, як невідомих».
За кілька тижнів масованих обстрілів приватні будинки на вулиці Грибоєдова були повністю зруйновані.
Катерину Смірнову та її маму поховали на Старокримському цвинтарі.
З рідних у Каті залишився тільки старший брат.