Мама Анни Яна Соколова так пригадує останні дні життя її доньки: «Я зі своєю донечкою Анюткою до 19-го березня ховалася в квартирі на другому поверсі будинку, що не Морському бульварі, 20. Це неподалік «Азовсталі». З нами ховалася і сім'я сусідів – подружжя з донечкою. Та вранці 19 числа під самі вікна впала бомба, квартира постраждала. І ми з всіма мешканцями під'їзду вирішили на ніч сховатися в підвалі, а зранку піти кудись далі від лінії фронту. Йшли запеклі бої. Лише в наш будинок та біля нього за той день влучило 17 снарядів. Ми не могли вийти на вулицю приготувати їжу, бо стріляли навіть з автоматів. Діти їли сухарі. Ніч була дуже страшною. Ніхто не спав. Постійно лунали вибухи. А близько 4-ї години від чергової бомби дві плити перекриття над підвалом не витримали та впали…»
Донька Яни загинула від травм. Через декілька годин обвалилися всі 5 поверхів над цим місцем. Загалом під обваленими плитами у підвалі загинуло 6 людей.
«Я та донечка моїх сусідів вижили. Я змогла її дістати та вивести до людей з нашого дому. Моїй донечці уламок плити впав на ноги і розтрощив їх, вона загинула від тих ран», – розповіла Яна.
Анна Соколова народилася 21 вересня 2012 року в Маріуполі. Дівчинка вчилася в 4-му класі школи №10. Ходила на малювання, в школу моделей та займалась волейболом.
«Усі ці захоплення обрала для себе сама, і мала успіх. Дуже багато малювала вдома. Анна мріяла, що коли їй буде 10 років, піде вчитися програмуванню. Навіть знайшла собі місце, де хотіла навчатися, – пригадує мама дівчинки. – Моя донечка була радісною талановитою дівчинкою. Мала гарне почуття гумору. Казала, що не хоче бути дорослою, бо їй дуже подобається бути дитиною… У неї вкрали змогу подорослішати…».
В дівчинки залишився також тато – коли почалось повномасштабне вторгнення він перебував за кордоном.
