Батьки Варвари у той час були в себе вдома, пішли доглянути за худобою. Коли почули вибухи, вирушили до будинку, де разом з іншими родичами ховалась дівчинка. Та вона вже була мертвою. Дівчинку поховали на городі. Варвара – єдина з п’яти загиблих родичів, кого вдалося дістати з-під завалів. Всіх інших, навіть через майже рік після трагедії, російські солдати в окупованому селі так і не дозволили дістати.
Варвара Свердлова навчалася в молодшій школі села Шипилівка. Захоплювалася рукоділлям, а у вільний час гралася зі своїм двоюрідним братом – 10-річним Захаром Марчуком, який також загинув того дня.
«Я пам'ятаю кожен день, коли ти бешкетувала з Захаром. Пам'ятаю, як ти робила поробки, у тебе дуже гарно виходило. Овечка – саме так ми тебе називали через твоє кучеряве волосся. Ти була наймилішою дівчинкою на світі», – розповіла подруга родини Лариса.
У Варвари Свердлової залишилися тато, мама, бабуся і дідусь.
