Анатолій був родом зі села Даньківці Хмельницької області. Закінчив місцеву школу. Зі своєю майбутньою дружиною потоваришував ще у дитинстві. Анатолій та Лідія були сусідами, все життя поряд: разом ходили до школи, сиділи за однією партою. Згодом Лідія проводжала його до армії та чекала повернення. У шлюбі подружжя прожило 52 роки.
У Львове на Херсонщині Анатолій та Лідія переїхали за близько два десятиліття до початку повномасштабної війни. Донька з чоловіком придбали там для них будинок.
Анатолій працював водієм, скотарем. Мав хобі – будувати пічки. Обожнював садити город. Ходив до Дніпра рибалити. Останні роки доглядав Лідію, яка пережила інфаркт.
«У нас не було сварок, одне одному уступали. Ніколи не сперечався, не ображався. Навіть якщо йому щось не те скажуть – промовчить», – пригадала дружина Лідія.
В Анатолія залишилися дружина, троє дітей, семеро онуків, троє правнуків та троє братів.
