Разом із мамою Сергій жив на Лівобережжі поблизу площі Перемоги. Як і багато маріупольців, вони чекали на «зелений» коридор та офіційну евакуацію. Сподівалися, що зможуть вижити попри цілодобові обстріли району.
Трагедія сталася вночі 20 березня.
«Ми спали. Була 23:00. Одна бомба прилетіла в сусідній будинок. Дві інші – в наш. Я памʼятаю сильний удар в обличчя. Мене посікло осколками, а Сергій так і не зрозумів, що сталося. У нього не витримало серце», – розповіла матір Інна.
«Мати залишила його тіло на вулиці з запискою в руці. Вона не знає, де він похований, бо їй у той день довелося виходити з міста», – додала класна керівниця Тетяна Ільницька.
Сергій Азарченков народився і виріс у Маріуполі. Був єдиною дитиною в родині. Навчався у школі №55.
«Захоплювався комп'ютерними програмами. Вигравав престижні конкурси. Був ерудованим, ввічливим і доброзичливим», – згадала вчителька Лілія Аксаментна.
«Сергій закінчив школу і його одразу взяла на роботу київська ІТ-фірма. Він у своєму віці був найкращим в країні у створенні 3D-моделей», – додала класна керівниця Тетяна Ільницька.
У Сергія Азарченкова залишилася мати.