Валентина народилася і жила в Яровій. 18-річною залишилася сиротою. Сама виховала сина й доньку. Працювала швачкою-мотористкою. Потім 30 років і аж до початку повномасштабної війни була прибиральницею у місцевій школі. Дуже любила тварин – мала собаку і 12 котів.
«Була щирою і порядною, всі її любили. Сама виховала чудових дітей. До останнього дуже про них піклувалася. Її син Артур на війні. Каже, що буде мститися за матір, – розповіла невістка Олена. – Я сама дуже її люблю і дуже за нею сумую».
Валентина жила одна. Син із цивільною дружиною Оленою — в селищі окремо
9 вересня 2025 року Валентина пішла в центр Ярової отримувати пенсію в мобільному пункті «Укрпошти». Близько 10.40 по черзі російські війська вдарили авіабомбою. Загинуло 25 людей.
Валентину Бойко поховали 12 вересня в Яровій. Із найближчих рідних у неї залишилися син і донька.