Вікторії Бондаренко був 51 рік. Народилася і навчалася в Києві. У клініці працювала старшою касиркою. Свою роботу дуже любила і завжди летіла туди, мов на крилах, кажуть рідні.
У вільний час обожнювала подорожувати, рибалити, відпочивати на дачі.
«Вона була люблячою дружиною, турботливою мамою для сина і доньки, ніжною бабусею для двох чарівних дівчаток, найкращою донькою і сестрою. Завжди весела, усміхнена. Приносила радість всюди, де б не була. Ми не можемо повірити у те, що ця добра, чуйна, світла людина тепер не з нами. Наша сім'я буде завжди безмежно любити її та ніколи не пробачить ворогу її цинічного вбивства. Спочивай із миром, наша дорога. Ти назавжди житимеш у наших серцях», – сказав син Олег Погорілий.
«Віка була нашим живчиком, вогником, у родинні святкування завжди приносила особливу радість. Гарна жінка, любляча мама, бабуся, дочка, сестра. Також напрочуд смілива жінка: першою з родини відгукнулась, коли розпочався Майдан, і нас усіх надихнула. Сумуємо, невтішно плачемо», – зазначила сестра Наталія Король.
«Вікторія була професійною співробітницею, усміхненою людиною, готовою допомогти. Вона приносила радість та позитив у роботу», – додали колеги.
У Вікторії Бондаренко залишилися батько, чоловік, син та донька, невістка, сестра й дві онучки. Чоловік і син захищають Україну у лавах ЗСУ.
