Інні було 49 років. Народилася у селищі Коцюбинському Бучанського району Київщини. Мати Світлана згадує, що дитиною донька мала унікальну пам'ять, добре навчалася в школі: «Раз прочитала вірш і вже його розповідала».
Після школи Інна пішла навчатися на літакобудування. Однак освіту не закінчила через народження сина у першому шлюбі. Працювала в заводському в цеху. Останнім часом була прибиральницею на двох роботах.
Удома любила готувати. Особливо їй вдавалися торти, пироги, печиво, пончики. Любила вишивати нитками і бісером. Обожнювала працювати на землі.
«Разом із моєю сестрою, а своєю тіткою і водночас хрещеною матір'ю на діляночці в 5 соток вони постійно щось садили. Ще донька любила з тіткою ходити по гриби. Останнім часом важко їй було. Донька пішла прибирати під'їзди. Іноді я запитувала: «Чому довго не телефонуєш?». Вона казала: «Мамо, я тільки о 10 вечора переступила поріг». Вона дуже стомлювалася», – розповіла Світлана.
Інна з родиною жила в Солом'янському районі Києва на бульварі Вацлава Гавела. В ніч на 17 червня 2025 року російська ракета влучила в під'їзд їхнього 9-поверхового будинку і повністю його зруйнувала. Рятувальники дістали з-під завалів тіла 23 людей.
В Інни залишилися мати, сестра, двоє синів.
