«Вони з сестрою Лілею загинули в один день, але у різних місцях, – розповідає її чоловік і швагро Андрія Дайнеги, Олег Гумянов. – Ліля готувала їжу на вогні біля будинку на Морському бульварі, 10 і спробувала забігти в під'їзд, куди якраз прилетів снаряд. А тіло Андрія знайшли біля магазину «Лайм».
«Він постійно до загибелі їздив на велосипеді до всіх рідних, провідував, шукав автівку, щоб вивезти. Не встиг», – додала племінниця Єсенія Гумянова.
Андрієві було 45 років. Він – корінний маріуполець, мешкав у Лівобережному районі міста. Закінчив Харківський національний університет радіоелектроніки. Останнім часом працював на металургійному комбінаті «Азовсталь» у конвертерному цеху. Обіймав посаду інженера-електрика. Обожнював футбол, був у складі фан-клубу команди «Шахтар». Любив вирушати в походи.
Поховали чоловіка на цвинтарі в селі Виноградне. У нього залишилася донька.
Мама Людмила Петрівна померла у Маріуполі через рік після втрати двох своїх дітей. Батько Василь Васильович – за два роки, 8 червня 2024-го.
