Він був корінним маріупольцем, мешкав зі сімʼєю у Лівобережному районі. Був підприємцем, зокрема очолював компанію, що спеціалізувалася на будівництві житлових і нежитлових приміщень. Захоплювався спортом. У 2019 році балотувався до Верховної Ради України як самовисуванець, але не пройшов.
Із початком повномасштабної війни Андрій залишався у рідному Маріуполі, а дружину та доньок зміг вивезти в більш безпечне місце.
«Це була дуже енергійна, відкрита, сучасна людина. Він завжди прагнув до розвитку – і я запамʼятала його саме таким. Андрія Петровича знало багато людей в Маріуполі. Він будував і реставрував будинки в місті. Наприклад, реконструював колишній кінотеатр «Союз», знакове для маріупольців місце, а також – багатофункціональний центр надання адміністративних послуг, зберігши барельєф», – розповіла Тетяна Глива, колега Андрія.
У загиблого залишилися дружина, доньки та інші рідні.
