Віталій Дрижак народився у Херсоні. Мешкав у селі Станіслав. Мав інвалідність із дитинства. Працював водієм та слюсарем. Часто їздив за кордон на заробітки. Був одружений. Разом із дружиною Світланою виховував п’ять дітей. Найстаршому синові чоловіка на момент його загибелі було 22 роки, наймолодшій донечці – один рочок.
Від початку повномасштабної війни Віталій прагнув бути волонтером. З перших днів підтримував Збройні Сили України, а опісля його справу продовжили двоє синів.
Виїхати з Херсонщини після вбивства Віталія родина не змогла. Вісім місяців вони були у російській окупації. Станіслав захопили 24 березня 2022-го, а звільнили – 10 листопада того ж року.
«Безвідмовний, життєрадісний, душа компанії. Працьовитий і талановитий, майстер на всі руки. Зразковий сім'янин і люблячий батько та чоловік. У вільний час любив рибалити з дітьми. Найбільше уваги приділяв дітям», – сказала про Віталія дружина Світлана.
У Віталія Дрижака залишилися матір, дружина, двоє синів і троє донечок.
