Сергієві було 50 років. Народився у Середина-Буді Сумської області. Там зростав, навчався у школі №1. Здобув вищу освіту за фахом – вчитель фізичної культури. Працював за спеціальністю, а також був тренером з футболу в спортивній школі рідного міста. У вільний час любив рибалити.
Під час повномасштабної війни Сергій возив людей із Середина-Буди до Шостки та в зворотньому напрямку, а ще доставляв посилки, пенсії. Незадовго до трагедії оселився з родиною в Шостці.
«А вранці 6 листопада ми з ним поїхали до Середина-Буди по овочі, бо мали там запаси. Домовилися, що орієнтовно о 14.00 чоловік мене забере. Він ще мав відвезти кількох людей – двох жінок і юнака. Вони вижили внаслідок атаки… В основному, удар припав на Сергія, і того ж дня він помер у лікарні», – розповіла дружина Наталія.
Вона пригадує Сергія світлою людиною, не конфліктним і добрим.
«Мій чоловік мав дуже м'який характер. Ні з ким не сварився, нікого не обговорював. Діти до нього тягнулися, а він їх обожнював. Бувало, йдемо парком, підбігають його учні, запитують коли заняття. Своє місто Сергій дуже любив. Скільки ми, рідні й друзі, не просили його не ризикувати, не їздити до Середина-Буди, та він не міг», – розповіла Наталія Дубина.
У Сергія залишилися мама, дружина, донька, внуки, пасербиця та брат.
