«Під час обстрілу його будинок був зруйнований. Георгія з-під руїн відкопали, прооперували, але врятувати його, на жаль, не вдалося», – розповіла подруга дружини Олена Михайличенко.
Під час повномасштабного російського вторгнення Георгій жив у Центральному районі на вулиці Харлампіївській, за кілометр від «Азовсталі».
Йому був 71 рік. Здобув технічну освіту і працював інженером на заводі «Азовмаш». Був одружений із Галиною Гаєвською. Дітей пара не мала.
«Галина Петрівна була ініціаторкою руху людей з інвалідністю у Маріуполі, головою районного осередку людей з інвалідністю. Вони з чоловіком мали золоте серце. Відгукувалися, допомагали всім, хто потребував. Після смерті дружини Георгій написав книгу про неї та про історію руху людей з інвалідністю у Маріуполі», – додала Олена Михайличенко.
«Юрій був цілеспрямованим, наполегливим, боровся за рівноправʼя і соціальну справедливість, мріяв про майбутнє без бар'єрів. Він мав інвалідність, проте не чекав від когось підтримки, а намагався знайти однодумців та подвижників», – поділилася керівниця організації «З нами добрі серця» Ніна Павлюк.
