Олексій отримав смертельну мінно-вибухову травму голови.
«Коли стався «приліт», син був за три метри від мене. Більше я нічого не пам’ятаю. Це був справжній жах. Все відбулось миттєво», – пригадала мама Любов Гакова.
Вона того дня потрапила до лікарні з важкими пораненнями. Згодом Любов отримала інвалідність 2 групи.
Олексій народився у Слов’янську. Закінчив школу № 12. Отримав спеціальність автослюсаря у професійно-технічному училищі № 57. Працював у керамічному цеху. Виробництву кераміки присвятив 20 років. Деякий час працював також на автозаводі у Чехії.
Олексія згадують добрим і чуйним. Любив рибалити, допомагав друзям на пасіці. Власну сім’ю створити не встиг.
Олексія Гакова поховали на центральній алеї Північного кладовища.
