«У момент удару родичі саме збиралися виходити з квартири, щоб спуститися в укриття. Не вистачило буквально хвилини… Ксюша вже стояла біля дверей із сумкою, її відкинуло вибуховою хвилею в під’їзд. Льошу та Леру, на жаль, придавило стіною», – розповіла сестра Олексія Наталія Пакіна.
Олексієві був 41 рік. Народився в селищі Новодонецьке Донецької області. Працював шахтарем-комбайнером шахтоуправління імені Героїв космосу. У вільний час любив рибалити або ремонтувати машину в гаражі.
«Добрий, щирий, усміхнений, сильний, працьовитий, відповідальний. Найбільше він цінував відпочинок із родиною на природі, з наметами – саме там по-справжньому знаходив спокій. Завжди готовий був прийти на допомогу, і саме за це його так любили рідні та друзі. Особливе місце в його житті займала киця Білка – вона була більше, ніж домашня улюблениця. Вони спали разом, і ця тиха, ніжна прив’язаність була справжньою любов’ю», – додала Наталія Пакіна.
Сім'я Олексія Хлібця виїхала з рідної Донеччини щойно там оголосили офіційну евакуацію. Вирішили рушати до Павлограда, де була можливість для чоловіка піти на роботу. Він хотів допрацювати на шахті, щоб вийти на пенсію за стажем, і за місяць до трагедії йому це вдалося. Надалі планував переїхати під Вінницю, купити там будинок і почати нове, більш спокійне життя.
В Олексія залишилися дружина, старша донька, сестра, племінник, племінниця.
