«Батьки не хотіли виїжджати з Барвінкового. Я була біля них, бо працювала в госпіталі, – розповідає донька Світлана. – 12 квітня батько вийшов з двору. Раптом почався обстріл, який накрив дві вулиці. Поруч розірвалася касетна міна. Батько зразу загинув. Тіло відвезли в морг в Лозову, поховали в Барвінковому».
Іван Хоміч народився в селі Кукли Камінь-Каширського району Волинської області. Коли хлопець був у 9 класі, вся родина з сімома дітьми переїхала в село під Барвінкове на роботу. Після школи Іван вивчився на водія. Все життя працював за фахом на будівельному підприємстві, що зводило будинки для колгоспників.
«Він завжди був у роботі, постійно по роботі возив якусь цеглу. За цими турботами не мав часу на якісь захоплення. Загалом, він був простою людиною, без шкідливих звичок», – додає донька.
В Івана Хоміча залишилася дружина, дві доньки й онука.
