Олександрові було 39 років. Народився у Маріуполі. Закінчив Приазовський державний технічний університет. Працював на металургійному комбінаті «Азовсталь».
«Він був дуже оптимістичним, жартівником, мав хороше почуття гумору. Окрім роботи на «Азовсталі», також працював на себе – займався чисткою меблів. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення вони придбали спеціальний пилосос і виконували замовлення щодо чистки м’яких меблів у Маріуполі», – розповіла подруга родини Оксана.
Олександр із родиною жив у багатоповерхівці Лівобережного району Маріуполя. Із перших днів повномасштабного російського вторгнення лівий берег потрапив під сильні обстріли ворога. Коли залишатися у власній квартирі стало вкрай небезпечно, родина переїхала до друзів у Центральний район. У них переночували, а наступного дня пішли до пустого приватного будинку знайомого, поблизу пожежної частини.
«Це був останній раз, коли ми бачили їх живими. Тільки наприкінці березня я дізналася, що було потрапляння снаряду до будинку, де Олександр переховувався з родиною. Тоді ми всі сподівалися, що вони кудись поїхали звідти», – пригадала Оксана.
Трагедія сталася на початку березня 2022 року. Тіло Олександра сусіди знайшли практично одразу після обстрілів, а тіла дружини та сина з-під завалів дістали тільки в червні того ж року.
В Олександра Горенка залишився батько.