Геннадій – родом із Бургунки. Закінчив місцеву школу. Навчався на водія, проте за фахом не працював. В Ольгівці познайомився з Мариною та у ранньому віці створив сім’ю. Працював у сільському господарстві. Займався зрошуванням. Удома вирощував виноград.
З початку повномасштабної війни родина Грицових залишилася у селі. Допомагала Збройним Силам України, зокрема прали і сушили одяг, готували їжу для захисників. Також Геннадій підвозив гуманітарну допомогу односельцям.
«Він і комашки ніколи не образив. Був добрим, цікавився справами кожного. Довіряв людям. Завжди дбав про свою сім’ю. Любив пекти торти, а особливо готувати бісквіт – той завжди виходив високий, смачний; зі збитими вершками, з горіхами», – розповіла сестра Лариса.
«Найкращий чоловік і батько, який допоможе і не кине у біді. Який навіть пішки прийде, якщо не буде можливості приїхати. Завжди знала, що як приїду у село – там батьки, які чекають, підтримають і допоможуть...», – додала донька Ірина.
У Геннадія залишилися мама, 4 дітей, сестра, онук та онучка. Молодшими дітьми подружжя Грицових опікується їхня старша донька Ірина.