Сергієві було 44 роки. Усе життя мешкав у селі Бургунка. Навчався у місцевій школі, а згодом у Миколаєві – у спеціалізованій школі. Сергій мав інвалідність через проблеми зі слухом. Працював усюди, де запрошували, зазвичай, збирав фрукти – виноград, черешню. Жив із батьками. У вільний час любив рибалити. Мав сім котів. Дуже любив тварин.
«Тихий, спокійний був. На риболовлю любив їздити, там тихо, нікого немає, нікому не заважаєш. Те, що зловиш – та й улюблена риба. Пари не мав. Був сором’язливим», – розповіла про брата сестра Лариса.
«Безневинний чоловік, який ніколи нікого не образив. Батьки завжди його підтримували», – пригадала племінниця Ірина.
«Сергій любив гарно одягатися. Хотів зустріти кохання, мати дівчину. Був добрий. Як сідав поїсти – завжди казав: «Дякую, мамо». Такий був, що обніме, поцілує», – додала мама Людмила.
У Сергія залишилися мама, сестра і четверо племінників.