«Мені зателефонували сусіди родини, сказали – хата розбита. Сусіди знайшли Лідію Яценко мертвою, вона лежала на дивані. У будинку також був її син, ховався в іншій кімнаті під ліжком й залишився живий», – розповіла староста села Світлана Федорченко.
Лідія Яценко народилася і все життя мешкала в Павлівці. До пенсії працювала на місцевому сільгосппідприємстві дояркою, згодом доглядала за свиньми. Лідія, поки дозволяло здоров’я, чи не увесь час присвячувала праці та господарству.
«Мама була гарною господинею. Раніше вона тримала і каченят, і свиней, і курей», – сказала донька Ніна.
Після повномасштабного вторгнення рідні пропонували Лідії переїхати до іншого помешкання в цьому ж селі. Переконували, що будинок міцніший і розташований подалі від центру Павлівки, який часто страждав від обстрілів. Але Лідія Василівна відмовилася. Хотіла залишатися в своїй хаті. Через проблеми з ногами більшість часу пенсіонерка проводила вдома.
«Ця хата була дуже старою. Після обстрілу там усе побило, від будинку мало що залишилося. Брата я забрала до себе в Білопілля», – сказала донька загиблої.
У Лідії Яценко залишилися син, донька та дві рідні сестри.