«Російська техніка розмістилася неподалік будинку Сашка. Там перебувала його сім'я разом з родичами, які приїхали з Бердянська. Третього березня почалися обстріли ближніх населених пунктів... Сашко пішов до знайомих дізнатися, як вони. Повертаючись додому, біля свого будинку був застрелений в серце... Що передувало цим пострілам, ніхто не знає... Та вже й не дізнається», – розповіла знайома загиблого Тетяна Маломолкіна.
Олександру Яцканичу було 43 роки. Він закінчив Куйбишевське професійне технічне училище, став трактористом.
«Сашко мав свою улюблену справу, був фермером. Мав землі, які обробляв разом зі своїм сином. Дуже любив земельну справу і був знавцем свого діла», – сказала Тетяна Маломолкіна.
Олександр був добрим сім’янином, надійною людиною і не відмовляв іншим у допомозі, пригадує Тетяна.
«Коли комусь була потрібна якась допомога, зверталися обов'язково до Саші, бо він не відмовить, – каже товаришка загиблого. – Людина, для якої сімейні цінності – на першому місці. Для сім'ї він був не просто опорою, а стіною від всіх негараздів і проблем».
Знайома Олександр Яцканича пригадала його слова, сказані після початку повномасштабного вторгнення Росії: «Після цієї війни Україну почнуть поважати в світі...».
В Олександра Яцканича залишились дружина Олена, донька Дар'я син Вадим та мати.
