Микола Ільченко народився та жив у Яровій. Мешкав із дружиною. 7 вересня 2025 року через російський обстріл було вщент зруйновано їхню хату. Подружжя перейшло жити до доньки.
А 9 вересня Микола зібрався йти по пенсію до мобільного відділення «Укрпошти». Близько 10.40, коли чоловік стояв у черзі, російські війська скинули туди авіабомбу. Загинуло 25 людей
Родина згадує Миколу добрим сім'янином, який усе життя тяжко трудився. Працював чоловік машиністом водопостачання при залізниці.
«Як на свої літа, батько був живчиком. У цьому році сам викопав картоплю, справно пересувався, постійно був у роботі. Його коронною фразою була: рух – це життя, – згадала донька Ольга. – А ще батько був рибалкою від природи – ловити рибу було для нього найбільшим задоволенням».
У Миколи Ільченка залишилися дружина, донька та внук.