Наталія – родом із села Малі Юначки на Хмельниччині. В дитинстві разом зі сім’єю переїхала на Миколаївщину. Тут закінчила школу. Певний час працювала в колгоспі в їдальні, потім – продавчинею на ринку Миколаєва, останні роки – кухаркою в їдальні фермера. Наталія жила у Червоній Долині, але з початком повномасштабної війни переїхала у село Степове. Разом з місцевими допомагала ліками та продуктами українським захисникам.
«Наталія смачно готувала. Випікала запашну здобу, заготовляла консервацію. Була привітною, чуйною, доброзичливою колегою; хорошою людиною, люблячою дружиною, чудовою матір'ю та бабусею, надійною подругою. Не передати словами біль, який відчула, коли дізналася, що вона загинула. Не віриться… Вічна пам'ять Наталії», – сказала колега загиблої, Ольга.
«Наталія була життєлюбною та радісною. Завжди допомагала іншим, не могла пройти повз чужої біди. Була старанною і працьовитою», – додала колега Наталії, Ірина.
У Наталії залишилися чоловік, син, дочка, онуки, двоє братів та дві сестри.
