Кілька днів його тіло пролежало на балконі. Опісля загиблого забрали до моргу, а потім разом із багатьма іншими вбитими – поховали біля храму Андрія Первозваного. Захоронення Андрія Іванченка відбулося 10 березня 2022 року.
Після того, як ЗСУ звільнили Київщину з російської окупації, провели ексгумацію, а далі був довгий шлях встановлення особи загиблого. Лише в серпні 2023 року після всіх перевірок на ДНК його вдалося ідентифікувати.
Андрій Іванченко був родом із Донеччини. Народився у багатодітній сім'ї в місті Слов'янську. Мав середньо-технічну освіту, навчався на тракториста. У 2014 році старша сестра Надія забрала чоловіка в Бучу й допомогла влаштуватись на роботу листоношею.
На Київщині Андрій мешкав окремо, влаштовував своє життя. Власної сім’ї створити не встиг.
«Андрій був доброю людиною, любив їздити на велосипеді, йому подобалось ремонтувати старі речі, окуляри. Бабусі з сумом згадують Андрія-листоношу, який не тільки пенсію приносив, але й в магазин чи аптеку міг сходити», – розповіла сестра Надія.
В Андрія Іванченка залишилися мама, два брати і дві сестри.
