Юрік Асатурович – родом із села Бурнашет у Грузії. В Любомирівці прожив 35 років. Спочатку був дрібним фермером, згодом прорабом. Клав асфальт у селищі. Потім працював заступником директора підприємства, яке займалося в Любомирівці сільським господарством. У вільний час Юрік любив грати у футбол, а також – у настільні карткові ігри.
Під час повномасштабної війни допомагав місцевим жителям – розвозив людям у Любомирівці та Чорнобаївці воду й молочну продукцію.
«Дуже хороший, турботливий батько, свекор, друг. Золота людина. Дуже добре про нього відгукувалися друзі й колеги. Він був терплячим та позитивним», – розповіла невістка Юріка, Татев Аракелян.
Син Асатур пам’ятає батька таким: «Він пишався своїми онуками. Жив і радів життю. Вважав себе молодим та просто був життєрадісною людиною. Я пишаюся, що він завжди був поруч і підтримував мене в усьому».
У Юріка залишилися син, невістка та двоє онуків – Юрік і Давид.