Валерію було 48 років. Народився у Слов’янську. Закінчив професійно-технічне училище №56. Працював зварювальником у котельні Слов’янськтепломережі.
Валерія поважали і цінували як колегу та гарного фахівця. Він був майстром на всі руки. Працював дуже багато, щоби здійснити мрію про власний будинок.
Разом з дружиною Ольгою Валерій прожив понад 20 років. Виховували двох дітей. Їхній дорослий син Данило та неповнолітня донька Настя під час того обстрілу перебували в приміщення, і це їх врятувало
«Вони багато допомагали мені по господарству, з городом. Збирали врожай, консервували. Валерій часом їздив на заробітки. Робив усе для сім’ї і дітей, для нашого спільного добробуту», – пригадала теща Валерія Кірноса.
Поховали подружжя Кірносів на Північному кладовищі Слов’янська.
У Валерія залишилися син, донька та інші рідні.
