Анатолій Козир був родом із Грози. Після закінчення училища працював спочатку в місцевому колгоспі – водієм і трактористом, а згодом – токарем, асфальтоукладником у дорожній організації у селищі Шевченкове. Останнім часом був на пенсії. Із дружиною Валентиною познайомився під час роботи у колгоспі. Подружжя мало двох дітей – Ольгу та Ігоря.
«Андрій Козир – рідний племінник мого чоловіка, вони навіть схожі з ним. Ми дуже дружили сім'ями. Анатолій був на 13 років від мене старший. У нас було нелегке життя. Він добре ставився до дітей… Я похоронила його батьків, підтримувала… Багато чого у нашій сім'ї було на мені. У 2021 році ми з Анатолієм розлучилися. Під час окупації Оля допомагала батькові. Усі сподівалися, що після звільнення села життя нарешті налагодиться… Тепер же залишилися ми з сином Олі – Владиславом – одні у цілому світі…», – розповіла Валентина Козир, колишня дружина Анатолія.
У загиблого залишився онук та інші рідні.
