«17 березня я з сином евакуювалася у Волинську область. Мама їхати відмовилася: не хотіла залишати корову. І так сталося, що корова вижила, а мама – ні. Її тіло розірвало на шматки і розкидало по ділянці. Голову знайшов мій чоловік у сусідньому дворі... Він зібрав частини тіла мами, поклав до ящика з-під боєприпасів та поховав у нашому дворі під яблунею», – розповіла донька Ірина.
Наталію Кравцову перепоховали на кладовищі після звільнення області (на початку квітня 2022 року) та дозволу саперів.
Наталія народилася в селищі Ріпки на Чернігівщині. У Конотопі на Сумщині в будівельному училищі здобула фах маляра-штукатура. Працювала за спеціальністю в різних містах. Після аварії на ЧАЕС трудилася на будівництві в селі Вознесенськ Чернігівської області.
Згодом із чоловіком придбали земельну ділянку в Новоселівці, що в передмісті Чернігова. Збудували дім. Народилося двоє доньок. Після декрету Наталія була поштаркою. Займалася дітьми, господарством.
У 2014-му році в родині сталася трагедія – вбили чоловіка Наталії.
З часом дім, який будувало подружжя, розширила дочка з зятем, зробили там два входи. І так жили поряд до самого вторгнення.
Російські військові сильно обстрілювали Новоселівку від перших днів. Село – на в’їзді в Чернігів із півночі. Наприкінці блокади під час одного з обстрілів Наталія загинула, а її дім зруйнувало.
«Мама була доброю, щирою, скромною. Її знали і поважали. Вона жила своє звичайне життя. Нікому нічого поганого не зробила. Нам дуже її не вистачає», – сказала Ірина.
У Наталії Кравцової залишилося двоє доньок та п’ятеро онуків.
Донька Ірина з сином повернулися додому наприкінці квітня 2022 року. Згодом у неї народився ще один син. У 2023 році сім’я ще досі відбудовує зруйнований дім. Продали два автомобілі, щоби звести стіни та дах. Стелю допомогли зробити волонтери. Але