«Він наш односельчанин, колега, хороша людина, відповідальний та добросовісний працівник. Ця людина була добрим сусідом, батьком, дідусем. Всі ми з великим жалем сумуємо за ним. Він не заслуговував на таке, йому треба було ще жити. Ми співчуваємо його родині, дружині, дітям, внукам. Вони втратили батька, чоловіка дідуся. Ми сумуємо усією громадою», – каже Любов Степанівна, колега Миколи Крепкого.
Односельчанин Сергій Васильович розповідає про Миколу: «Ми знали його як добру, чуйну людину, гарного сім’янина, який завжди приходив на допомогу, ніколи ні в чому не відказував. Ми будемо за ним сумувати і стояти за нашу Батьківщину».
