Дружина Наталя пише:
«Ми залишилися не тiльки без найдорожчої людини для всієї нашої родини, але й без житла, яке будували разом 20 років. Я не знаю, як нам жити далi без тебе, без твоїх трудящих рук, без твого люблячого i доброго серця...
Ти був для всіх нас i для людей світлим сонечком, яке зігрівало впродовж всього життя. Тепер тебе не стало – i все навкруги стало спустошеним. Заходиш у двір, на город, де би не ступив – там «Чорнобиль" та запах смерті. Дуже боляче i дуже страшно».
