Віктор народився та жив у селі Ковалі. Донька Марина розповіла, що він завжди був доброю, щедрою та порядною людиною.
«Мав золоті руки і все життя займався улюбленою справою – був столяром, а у вільний час полюбляв рибалити, – сказала Марина. – Тато завжди був готовий віддати навіть останню копійку тому, хто звертався з проханням про допомогу. Для нашої сім’ї він був найкращим чоловіком, татусем і дідусем: люблячим, добрим і турботливим».
Колега Сергій пригадує Віктора сумлінним працівником, в якого завжди все добре виходило.
«До Віктора ніколи не виникало жодних питань щодо роботи, він завжди все виконував ідеально, – розповів Сергій. – Був відповідальним, безвідмовним колегою, майстром своєї справи. Гарною був людиною, доброю. Дуже шкода, що так рано обірвалося його життя».
У Віктора Володимировича залишилися дружина, донька і син із сім'ями.
