Михайло народився в Зарічному останнім серед шістьох дітей. Працював на туристичній базі охоронником. Жив із батьками. 20 квітня 2022 року, коли російські війська наближалися до селища, допоміг евакуювати родину старшого брата, але назад на блокпості його не пропустили – в Зарічному вже були окупанти. Михайло подався у село Щурове, де працював.
«Зв'язку не було, тому я до звільнення у вересні нічого про нього не знала. Всі очі виплакала. А у вересні, після звернення, вдома почула: «Мамулічка, я повернувся», – згадала мати Любов.
24 жовтня 2022 року Михайло домовився, що допоможе односельцям копати картоплю. Мати відмовляла його, адже – обстріли. Проте близько 13.00 син поїхав. Російська армія почала обстрілювати Зарічне. Невдовзі до Любові Наумової приїхали зі звісткою про смерть сина.
«У Михайла був м'який характер. Його всі в селі знали, бо допомагав людям картоплю вибирати, дахи перекривати, косити, пиляв дрова, лагодив техніку», – сказала мати.
У Михайла Наумова залишилися батьки, чотири сестри, брат й інші родичі.
