15 вересня Олександрові виповнилося 60 років. Він був старостою Петропільського округу, куди зокрема входила Гроза і його рідне село – Колісниківка. Раніше Олександр Олексійович був керівником транспортного відділу сільськогосподарського підприємства. Працював також у Державній службі з надзвичайних ситуацій. 

На дозвіллі любив куховарити, готувати на вогні, гуртувати навколо себе людей.  Також цікавився автомобілями. Колеги й друзі пригадують його усміхненим, добрим, відповідальним і надійним.

«Він був людиною з великої літери. Господарем, що міг полагодити все. Любив природу, річку. Душа компанії. Не міг пройти осторонь чужої не те, що біди, а просто проблеми. Допомагав усім – він вважав це своїм обовʼязком. Міг віддати останню сорочку…», – розповіла колега й товаришка Олександра, Оксана Фадєєва.

«Таких більше немає… Світлий, чуйний, позитивний, найкращий батько, брат, друг, співробітник, сусід. Ти назавжди в нашому серці», – додала знайома Світлана Чаплигіна.

В Олександра залишилося двоє синів, онуки та інші рідні.